Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже

10:37, 11 грудня 2016

Фейсбук створений його засновниками як соціальна мережа. В моєму розумінні можливостей, що надає фейсбук, вже зараз цілком достатньо для надзвичайно великих змін світу і суспільства. Теоретично тут можна майже все.

Для того щоб суспільство (а разом з ним мережа) розвивались разом, Марк Цукерберг створив надзвичайно ефективні способи як познайомити людей - і скрізь, на кожному кроці, пропонує це. Напевне ви помітили: щоразу як ви написали цікаве повідомлення і його почали "лайкати" інші, вам пропонують надіслати цим людям (виходить що однодумцям, бо ж їм сподобалось...) запити дружби.

Отак свого часу я, розміщуючи в Фейсбуці власноруч написані статті про наболіле чи просто цікаве, надсилав запити дружби однодумцям, щиро вважаючи що проблеми, скажімо української мови, зможуть нас об'єднати і посилити спільну позицію. Власне, так воно і було і так воно є. Але...

Виявляється, дружба в фейсбуці для декого - це просто "підписка" на матеріали. А раптом щось не так (скажімо розбіжності у ставленні до тих чи інших політиків України) - таких друзів одразу не стає. Видалити з друзів - 2 секунди часу. Ну раз так - то хай так і буде. "Хто з тобою роздружився, той з тобою й не дружив". Але...

Є в фейсбуці справжні друзі! В яких свої погляди, але вони поважають погляди інших. Які спільну мету ставлять вище за свої дріб'язкові інтереси. Які живуть за принципом "Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже" та за принципом "У хорошій компанії розуму наберешся, а в поганій і свій загубиш".

Шукаю нових друзів у фейсбуці! Українська мова і політика - ось мої основні інтереси, про що й пишу.

А як же ж влучно про дружбу каже наш народ (і тоді ще не було інтернету чи Фейсбуку!) - читайте в пов'язаній статті:

Автор матеріалу: