Заявку актора на найвищу в країні посаду не можна вважати несподіванкою. Її підготував телевізійний серіал «Слуга народу», де Зеленський зіграв цю роль. Два сезони серіалу канал «1+1» демонстрував у 2015 і 2017 роках. Невдовзі, очевидно ближче до виборів, обіцяють запустити третій сезон.
Підготовкою до перевтілення екранного образу в реальний стало новорічне привітання на каналі «1+1», що його, всупереч традиції, виголосив замість президента Петра Порошенка Володимир Зеленський.
У зв’язку з претензією актора на посаду президента, а його партії з тією ж назвою, що й серіал – «Слуга народу», – на проходження до Верховної Ради, варто розглянути, який саме образ президента представляє політична комедія. Серіал гумористичний, але ж відомо, що в кожному жарті є доля правди, і цей продукт масової культури не може не відображати ментальності й світосприйняття його творців, а також настанов, керуючись якими вони хочуть вплинути на аудиторію.
Особливості мови персонажів серіалу «Слуга народу»
Заслуговує на увагу передовсім суцільна російськомовність цього телевізійного продукту. Як писали у відгуках користувачі соцмереж, у більшості серій не прозвучало жодного українського слова, персонажі розмовляють виключно російською. В деяких серіях українською говорять лише прибиральниці, продавчині і якісь неприємні другорядні персонажі. В такий спосіб серіал демонструє глядачеві соціальну неповноцінність української мови, її носіями є лише поодинокі представники нижчих верств населення. Щоправда іноді їм дозволено співати українською, як наприклад у сцені віншування Голобородька, коли вони ведуть танок навколо нього, співаючи «Син Божий народився».
Натомість середній клас і бізнес, а також головний герой Василь Голобородько, який несподівано став президентом, спілкуються лише російською.
Російськомовним Голобородько був і в своїй професійній діяльності учителя історії ще до обрання президентом. У перших серіях дія відбувається в школі, де він розповідає учням про першого президента України Михайла Грушевського. І вчитель, і всі старшокласники, за винятком одного українськомовного учня, спілкуються російською. Суть меседжу, який ця сцена адресує глядачеві, – викладати історію України її мовою зовсім не обов’язково, це з успіхом можна робити й мовою сусідньої держави.
Присутність в класі єдиного учня, який говорить українською, увиразнює маргінальне становище цієї міноритарної мови.
Прив’язаність до російської мови головний герой зберігає і на посаді президента. Перший свій виступ після обрання він починає державною мовою, але одразу переходить на російську, пояснивши, що «хоче лишатися собою». Ця картинка призначена навіяти російськомовним глядачам переконання у непотрібності переходу на українську, ба більше – це загрожує їм втратою ідентичності.
Як показує серіал, характерними рисами народу, роль «слуги» якого грає актор, є нелюбов до керівництва, яке цей же народ і обрав, і любов до нецензурної лексики. Згідно зі сценарієм, всенародне визнання скромний учитель історії здобув завдяки своїй потужній матюкальній енергетиці, виявленій в емоційному обуренні владою.
Можна навести й деякі дрібніші деталі, як наприклад зауважену журналістами згадку про колишнього царського міністра Столипіна. Одна із серій починається словами Петра Столипіна, які він буцімто виголосив у своїй промові в Київському оперному театрі перед тим, як його вбили: «Але знаєте, я щасливий померти за царя!». Насправді Столипін, відомий своєю українофобією, виголосив тоді іншу фразу: «Панове, будьте певні, пам’ятник Шевченкові стоятиме в Києві тільки після моєї смерті».
Карикатурне зображення українців у телепродукції студії «Квартал 95»
В соціальних мережах можна знайти різні оцінки гумористичної продукції студії Зеленського «Квартал 95». Одні вважають її московським проектом, інші – українським, але створеним людьми, ментальність яких сформована зросійщеними й совєтизованими середовищами. В будь-якому разі чимало сюжетів студії транслюють російський погляд на українців.
Дослідники російської сміхової культури з подивом відзначають, що з-поміж анекдотів, які відображають стереотипи у сприйнятті росіянами представників інших етносів, найбільш злостивими є анекдоти про українців.
Карикатурний образ українців присутній і в деяких сценках студії «Квартал 95». Щоб пересвідчитися в цьому, достатньо переглянути на You Tube такі сюжети, як: «Заседание Львовского облсовета», «Казаки в Крыму», «Русско-гуцульские новости», «Турецкий плен» та деякі інші.
Злостивість, з якою в цих телевізійних картинках висміюються українці західних областей, є нічим іншим, як втіленням хвороби галичанофобії – кадебістського вірусу совєтської доби. Об’єктом глуму тут є все: українська мова, історична пам’ять повстанської боротьби, Бандера, гасло «Слава Україні!», відправлене в сортир.
Треба сказати, що загалом сортир і все, що пов’язане з нижньою частиною людського тіла, – це найулюбленіші теми «Кварталу 95». В цьому зв’язку можна згадати настанову декого з московських гумористів: «Не напружуймось. Пролетаріат любить туалетний гумор».
Зрозуміло, що нині Зеленський і його команда вже з пафосом виголошуватимуть гасло «Слава Україні!» і переконуватимуть народ, що будуть його вірними й безкорисливими слугами в разі обрання їх до Верховної Ради. Можливо, що в третьому сезоні серіалу «Слуга народу» навіть зазвучить українська мова.
У трейлері до нового сезону Зеленський, демонструючи солідарність з українським народом, проголошує таку фразу: «Я – клоун, ви – клоун, 40 мільйонів клоунів…».
Проте щодо 40 мільйонів клоунів комедіант може й помилятися. Точну кількість тих, кого телевізійній продукції «Кварталу 95» вдалося зробити клоунами, покажуть лише результати виборів.
Автор: Лариса Масенко – доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Оригінал статті за адресою https://www.radiosvoboda.org/a/29742581.html