Асиміляція— поняття, яке має декілька значень
Асиміляція (лат. assimilatio) — дія за значенням робити когось, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад.
Асиміляція (етнографія) — втрата власної мови, культури і самосвідомості представниками народу, які знаходяться в середовищі іншого народу. Під впливом насильницьких дій ззовні з метою штучної асиміляції або добровільний акт вільного вибору підкореного народу. В умовах релігійного та національного гніту відбуваються насильницькі дії примушування до асиміляції з метою нищення підкореного етносу підкорювачем (мала місце асиміляція наприклад у Російській імперії, в СРСР політика асиміляції називалася «поступове злиття національних меншин з більшими етнічними спільностями»).
Асиміляція (від лат. assimilatio - уподібнення) - злиття одного народу з іншим шляхом засвоєння його мови, культури, національних звичаїв і традицій. Асиміляції зазнають розпорошені мігранти, які проживають в однорідному суспільстві і змушені пристосовуватися до чужого етнополітичного оточення. Асиміляція може відбуватися природно, стихійно (литовці в Україні XIV-XV ст.). Наполегливу асиміляторську політику здійснювала Російська імперія щодо українців та інших неросійських націй шляхом заборони мови (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 p.), закриття національно-культурних осередків («Просвіт», газет, часописів); на знаряддя русифікації було перетворено церкву. Українство в російському середовищі зберігало мову, національну самобутність (Зелений Клин). Полонізації, мадяризації, румунізації (особливо в 20-30х pp. XX ст.) зазнали західноукраїнські землі. За часів СРСР, крім короткого періоду українізації 20-30х pp., активно проводилася політика русифікації під гаслами інтернаціоналізації культурного і суспільного життя (ідея формування нової спільності людей «радянський народ»)
Примітки:
// Словник іншомовних слів, за ред. академіка АН УРСР Мельничука О. С., 2-е вид., вид. Головная редакція УРЕ, м. Київ, 1985 р., стор. 85-86.
// Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
При написанні статті були використані матеріали всесвітньої Вікіпедії, сплачено добровільні пожертви.