Флешмоб "Закінчи війну, або як нарешті стати патріотом"

00:25, 26 лютого 2016

На цю думку надихнула мене моя донька. Їй скоро буде 6 років - вона вчиться у україномовному дитсадку. Але ми завжди розмовляли російською мовою у родині. Останній місяць я все частіше говорив до дитини українською мовою, на що вона мені почала говорити "папа, не разговаривай на этом языке" (хоча я завжди привчав любов до рідної землі і до її символів) і до мене дійшло, що треба робити! Моя доця почала ненавидіти ту мову, яку вона не розуміє - а все чому? Тому що я розмовляю російською. І це є наша спільна проблема (Дніпра, Харкова, Запоріжжя та інших російськомовних міст). Багато хто в України каже (як і я донедавна) - яка різниця на якій мові ми розмовляємо - головне що ми патріоти. Але виявилось що любові до своєї землі недостатньо - треба підтримувати основу державності, а це є Мова! Так, я закоханий в українську мову, люблю дивитись і фільми, і слухати пісні, але в мене нема досвіду спілкування - тому що в нас, у Дніпропетровську, всі поголовно розмовляють мовою окупанта. І мені було соромно розмовляти Українською, тим паче на моєму суржику (думаю то я російською з дитинства). Тому останні пів року я залюбки зі всіма, хто до мене звертався українською, намагався відповідати тією ж мовою. Спочатку то було незграбно, але вода камінь точить. Зараз в мене є "стартап" - так би мовити початковий рівень Громадянина України для спілкування на державній мові.

Так ось, до чого ця вся прелюдія? А до того, щоб перемогти окупанта на нашій землі, треба в першу чергу перемогти ледаря в собі, який не хоче змін та жити по накатаній колії. От як вчили мене російською, от і буду розмовляти. А тепер згадаємо з яким лозунгом зайшов д.ВОВА (аля Путін) - а це захист російськомовних громадян. Ось вам і відповідь як закінчити війну - перестати розмовляти іноземною мовою, і перейти на свою, рідну, співучу і багатостраждальну Українську мову. І ВСЕ. Повірте, всі ми її знаємо, але просто ніколи не використовували - за місяць, другий, ви з легкістю зможете перейти міркувати та розмовляти державною мовою. Так, буде важко спочатку, страшно, соромно, але ви, як наші захисники вітчизни, будете боротись з окупантом. Боронити кордони нашого права називатись Державою, Українцем або Українкою. Годі міркувати, треба діяти, тому що "якщо не ми, то хто?" - це був лозунг Небесної сотні і сотень тисяч, хто стояв на майдані, хто вмирав, захищаючи наші кордони.

Тому давайте з першого березня 2016 року всі почнемо безстроковий флешмоб "Розмовляй Українською" і хай допоможе нам Бог. Слава Україні!