Убий в собі окупанта або про стадний ефект.

11:33, 05 червня 2016

Під час війни абсолютно нормальним вважаю нетерпимість до будь-якої символіки ворожої країни. Відповідно, крокуючи логічно, для кожного патріотично налаштованого громадянина подібна терпимість є явищем ненормальним, неправильним та неприпустимим.

Виникає питання: чому переважна більшість населення України й досі, через 2 роки після відкритої агресії, схвально ставиться до основних символів окупанта? Як це так: люди спокійно собі дивляться телевізійні передачі, шоу та серіали російською мовою, спілкуються мовою окупанта, слухають радіо шансон... Читають новини на російськомовних сайтах, шукають інформацію російською, з задоволенням дивляться новини з російськомовними ведучими... Іншими словами, повністю підтримують та купують російське окупаційне лайно.

На мою думку, причини всього того безладу в головах та діях співгромадян - банальна людська лінь та стадний ефект. З першим все зрозуміло, то напишу про друге: якщо абсолютна більшість розмовляє російською - то чому ж я буду вирізнятися? Якщо в усіх маршрутках скрізь лунає радіо шансон та інша російська попса - то чому ж я маю слухати щось інше? Якщо українські музичні канали транслюють на 95% російськомовну пісню? Нащо мені ті українські пісні, українські традиції та взагалі ваша українська мова?

Дякую Оресту Лютому (він же Антін Мухарський) за черговий відеокліп, який стисло та візуально показує суть того, що відбувається вже зараз та в ще значно більшій мірі відбуватиметься трохи згодом в Україні. Абсолютна нетерпимість до будь-яких символів агресора - це те що очікує на патріотів. Ця нетерпимість тепер вже неминуче не на одне покоління.

Попередження стаду? - Так!

Слава Україні!